Тривожність, її прояви та провокуючі чинники.

     Тривога є нормальним тимчасовим станом як у дорослих, так і в дітей. Тривога необхідна для того, щоб життя людини було безпечним й ефективним. Припустити, що в людини тривожний розлад, можна лише тоді, коли ці ознаки надмірно сильні або довготривалі. Тривожні розлади варіюються від легких до тяжких. Найчастіше вони трапляються епізодично з дуже сильними симптомами в моменти глибоких стресів.

     Фізіологічні прояви тривожності:
• часте, поверхневе дихання;
• прискорене серцебиття, почервоніння шкіри;
• відчуття слабкості, болю;
• пітливість, липка шкіра;
• біль у животі, блювання.

     Психологічні чинники тривожності:
• надмірне заглиблення в себе, що негативно впливає на здатність взаємодіяти з оточенням і розв'язувати проблеми;
• сильні негативні почуття;
• надмірне хвилювання через можливу загрозу;
• відчуття своєї нездатності впоратися з проблемами, що можуть виникнути.

     Чинники, що провокують тривожність.
     1. Реакція інших людей на події або об’єкти.
Дуже важливим фактором є щоденна надмірна турбота і захист батьками своїх дітей від загроз і страхів, справжніх та уявних. Така поведінка може свідчити про відсутність віри в те, що дитина здатна впоратися із ситуацією без допомоги дорослих. Інколи діти з конкретними тривогами набувають їх через спостереження за іншою людиною, яка зі страхом діє з об’єктами чи ситуаціями фобій. Це означає, що неадекватні дії дорослих на очах дітей моделюють у них подібну реакцію в подібних ситуаціях.

     2. Спостереження за травматичною або страшною подією чи участь у ній.
Досвід проходження через життєві ситуації, в яких дитина відчуває відсутність контролю або можливості передбачення, може спричинити страхи в майбутньому. Якщо дитина тривожна, страх так впливає на обробку загрозливої інформації, що дитина зважає лише на загрозливі впливи й не враховує їхню безпечну складову. Тому інформація з подвійним змістом сприймається саме як загроза.

     3. Низька самоповага і невпевненість.
На розвиток тривожності в дітей може впливати порушення відчуття впевненості й безпеки. Це може статися внаслідок хвороби, катастрофи, порушень психофізичного розвитку або інших розладів, що завдають значного фізичного та емоційного болю (госпіталізація, розлучення з друзями, перехід до іншого освітнього закладу та ін.).

     4. Постійна напруга й ворожість у сім’ї.
Якщо діти не мають можливостей для зростання чи підтримки в освітньому закладі, в них поступово знижується самооцінка та самосприйняття, з’являється тривожність, уникнення загрозливих ситуацій. Також у дітей ці відчуття можуть виникати тоді, коли їхнє життя не відповідає завищеним очікуванням їхніх батьків.

     Тривожні розлади важливо почати лікувати в дитячому віці, аби проблеми зі здоров’ям не переросли в більш серйозне уникання, депресії, специфічні зміни мислення й поведінки в юнацькому й старшому підлітковому віці. Зазвичай діти добре реагують на наведені далі терапії та не часто потребують госпіталізації чи медикаментозного лікування.

     У наступному дописі детально розглянемо різні види терапії для боротьби із тривожними розладами.

Категорія: Практичний психолог | Додав: ircmukachevo (2022-10-24)
Переглядів: 21 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar