Тривожність. Частина 2

     Найпоширенішими способами боротьби із фобіями, тривожними та стресовими станами є:
1. когнітивно-біхевіоральна (поведінкова) терапія;
2. сімейна терапія;
3. групова терапія;
4. психодинамічна терапія;
5. ігрова терапія.

                                    Когнітивно-біхевіоральна (поведінкова) терапія
     Зосереджується на управлінні небажаними симптомами або їх подоланні. Біхевіоральна терапія охоплює релаксації, тренування зосередженості й відновлення душевної рівноваги в реальних життєвих ситуаціях. Часто ці заходи можуть ефективно впливати на погане навчання, що стало результатом тривожності учня, особливо через конкретні фобії, соціальну фобію та обсесивно-компульсивний розлад (синдром нав’язливих станів).

     Поведінкова терапія зосереджується на боротьбі із симптомами тривожності й навчанні адаптивної поведінки. Базовий підхід передбачає створення стресових ситуацій різної інтенсивності. Спочатку учнів просять уявити, що вони перебувають у певній тривожній ситуації. Фахівець поступово знижує тривожність учня в цій ситуації. Потім учня просять уявити, що ситуація стає більш тривожною (або вже інша), і він має перебувати в ній доти, поки не навчиться контролювати страх саме такої сили. На наступному рівні учень вже виходить за рамки спокійних уявлень у кабінеті фахівця й потрапляє в ситуації реального життя — спочатку разом зі спеціалістом, потім з другом і, нарешті, самостійно. Учні входять у ситуацію свого найбільшого страху, що поступово минає, і вони розуміють, що їхні найгірші сподівання не справдилися, тому тривожність проходить сама собою.
    
     Такі підходи терапії в реальних ситуаціях дуже результативні для лікування конкретних фобій і соціальної фобії. Когнітивна терапія припускає, що тривога виникає в людей через негативні думки, очікування і ставлення. Спочатку фахівець допомагає учневі визначити його автоматичні думки, зазвичай ірраціональні, й припустити найгірший варіант розвитку ситуації. Потім вони разом намагаються змінити результат шляхом логічного аналізу. Когнітивна терапія дає дуже добрі результати для учнів із соціальною фобією й надмірним дитячим хвилюванням, але не у випадках конкретних фобій.

 

                                                                  Сімейна терапія
     Сімейна терапія розглядає проблеми дитини як частину проблем у сім’ї. Припускається: якщо будуть вирішені сімейні проблеми, то й дитячі зникнуть самі собою. Цей вид терапії може зосереджуватися на комунікації, ролях членів сім’ї, контролі поведінки, розв'язання проблем, харчуванні, етапах розвитку, мережі підтримки, фізичному й розумовому здоров’ї, подружніх стосунках, взаєминах між братами й сестрами, факторах оточення, етнічних питаннях, етиці й цінностях, уміннях впоратися із ситуацією та загальних поглядах на світ.

     Якщо діти проходять якусь терапію, було б добре, якби вони разом з батьками відвідали кілька лекцій із сімейної терапії — так батьки зрозуміють, над чим працює їхня дитина, і зможуть допомагати їй у цьому процесі. Підлітки можуть проходити індивідуальну терапію, хоча може виникнути потреба кількох загальносімейних занять з тих питань, що їх юнаки ще не можуть вирішити самі.

 

                                                                   Групова терапія
     Групова терапія надає підліткам можливості тренувати нову поведінку, а також бачити реакцію членів групи й терапевта у дружньому середовищі. Групові терапії можуть бути дуже широкого спрямування, однак зазвичай вони зосереджуються на стосунках.


                                                          Психодинамічна терапія
     Психодинамічна терапія розробляється для того, щоб допомогти учням зрозуміти себе, свої проблеми, стосунки й місце у світі, допомогти їм сформувати здорове ставлення до себе, до життя, аби вміти краще поборювати різноманітні ситуації. Цей вид терапії приділяє значну увагу стосункам сам на сам між фахівцем і учнем; зазвичай процес довготривалий. Психодинамічна терапія спрямована на допомогу учням діяти в несвідомих конфліктах, що лежать в основі симптомів їхньої тривожності.

                                                                     Ігрова терапія
     Це психодинамічна терапія для дітей, що допомагає їм висловити свої тривоги через гру, а не словами. Ігровий терапевт спостерігає за грою дітей у спеціально обладнаній для цієї мети кімнаті й розшифровує, що можуть означати дитячі дії, конфлікти, почуття й надмірні емоції. Формування позитивних стосунків з терапевтом надає дитині коригувальний емоційний досвід, шанс подолати страхи й безпечне місце для заміщення тривожності. Це ефективний засіб для подолання страху розлучення, надмірного дитячого хвилювання, посттравматичних стресових розладів й тяжкого стресового розладу.

     Більше інформації можете дізнатися у посібнику "Навчання дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі" А. Колупаєва, О. Таранченко.

Категорія: Практичний психолог | Додав: ircmukachevo (2022-10-26)
Переглядів: 25 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar